Йдеться про
батьків (та інших людей), чия поведінка має стійкий, безальтернативний
характер. Ці батьки не змінюють своїх переконань, не сумніваються в істинності своїх
поглядів, мало схильні до саморозвитку, бо вважають, що вже його «завершили».
Дитина в усьому залежить від дорослого. Вона беззахисна перед всемогутніми, у кілька разів вищими, сильнішими, розумнішими батьками. Батьки для дитини - це їжа, притулок, і, що найважливіше, - єдине доступне в дитячі роки джерело задоволення душевних, людських потреб у любові, спілкуванні, ніжності, схваленні, теплоті. Постійне «задоволення» цих потреб збоченим способом - критикою, лайкою, бурчанням, глузуванням призводить до серйозних і глибоких травм особистості.
Дитина в усьому залежить від дорослого. Вона беззахисна перед всемогутніми, у кілька разів вищими, сильнішими, розумнішими батьками. Батьки для дитини - це їжа, притулок, і, що найважливіше, - єдине доступне в дитячі роки джерело задоволення душевних, людських потреб у любові, спілкуванні, ніжності, схваленні, теплоті. Постійне «задоволення» цих потреб збоченим способом - критикою, лайкою, бурчанням, глузуванням призводить до серйозних і глибоких травм особистості.
Дитині
нестерпно визнавати, що батьки можуть помилятися, чинити з нею жорстоко, грубо.
Легше повірити в те, що ти сам поганий, сам винен у такому ставленні, сам
довів, словом, сам у всьому винен. До того ж, батьки, постійно в цьому
переконують.
Такий досвід
дорослішання
- руйнує самооцінку дитини;
- підриває впевненість у собі;
- прищеплює негативне сприйняття самого себе;
- вчить жити в страху;
- прищеплює почуття провини, позбавляє самоповаги, самостійності;
- прищеплює почуття безпорадності, нікчемності, відсутність будь-якої гідності;
- дитина почуває себе «негідною» любові, симпатії, навіть хорошого ставлення.
Звісно, усі батьки іноді можуть покомандувати, покритикувати, вдатися до маніпуляції. І це нормально. Ненормальною ситуація стає тоді, коли людина тільки й використовує ці методи у спілкуванні. Розрізнити «нормальність» від «токсичності» можна:
- За стабільністю (дитину критикують щодня і за все)
- За ступенем руйнівних наслідків (Наприклад, «погані» результати психологічних тестів, постійна і висока тривожність, відсутність здорових, теплих, близьких і радісних стосунків, часто спостерігається депресія, пригніченість, безініціативність)
- руйнує самооцінку дитини;
- підриває впевненість у собі;
- прищеплює негативне сприйняття самого себе;
- вчить жити в страху;
- прищеплює почуття провини, позбавляє самоповаги, самостійності;
- прищеплює почуття безпорадності, нікчемності, відсутність будь-якої гідності;
- дитина почуває себе «негідною» любові, симпатії, навіть хорошого ставлення.
Звісно, усі батьки іноді можуть покомандувати, покритикувати, вдатися до маніпуляції. І це нормально. Ненормальною ситуація стає тоді, коли людина тільки й використовує ці методи у спілкуванні. Розрізнити «нормальність» від «токсичності» можна:
- За стабільністю (дитину критикують щодня і за все)
- За ступенем руйнівних наслідків (Наприклад, «погані» результати психологічних тестів, постійна і висока тривожність, відсутність здорових, теплих, близьких і радісних стосунків, часто спостерігається депресія, пригніченість, безініціативність)
Чи не впізнаєте
ви когось у цьому портреті?
З книги
Сьюзан Форвард «Токсичні батьки».
Відвідайте нашу сторінку SuperKidsTips
Батьківство. Виховання. Діти. Стосунки. Сім'я.
Комментариев нет:
Отправить комментарий